- напозичати
- -а́ю, -а́єш, док., чого і без додатка.1) у кого. Набрати чого-небудь у борг, у позику; заборгуватися.2) кому. Дати багато чого-небудь у борг, у позику.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
напозичати
Смотреть что такое "напозичати" в других словарях:
напозичати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
напозичатися — а/юся, а/єшся, док., чого і без додатка, розм. Те саме, що напозичати 1) … Український тлумачний словник
